вівторок, 21 січня 2014 р.

Без хімії ні кроку


Виробництво більшості сучасної їжі без харчових добавок неможливе. Приміром, харчова добавка бензоат натрію (Е211), яка при надмірному споживанні може призвести до порушень у системі травлення, широко використовується при виробництві газованих напоїв, соусів, кетчупів, і кондитери.
Невже хтось і досі вірить, що торт в якому є натуральні яйця і молочні жири зможе пролежати в магазині добу-дві? Такий продукт зіпсується за декілька годин та стане небезпечним для здоров'я. Згадаймо випадки масових отруєнь на курортах при споживанні кустарно виготовлених тортів, які, природно, випікаються без застосування консервантів. І тут нас та виробника виручають харчові добавки.

Наступний приклад. Відмова від харчових добавок, знищить цілу галузь з виробництва соків, нектарів та сокових напоїв. Ми вже звикли до того, що серед “соків у пакетах” дуже мало, власне, справжніх соків. Та чинні у нашій країні стандарти передбачають можливість виготовлення сумішей із заниженою фруктовою частиною (нектарів та соковмісних напоїв), але за умови належного маркування.
Але при виробництві напоїв та нектарів виробникові доводиться компенсувати “смакову порожнечу”, що з'являється у продуктах з низьким вмістом фруктової частини, із допомогою тих таки харчових добавок, зокрема, лимонної кислоти (Е330), цукру та ароматизаторів.
У деяких випадках лимонну кислоту, звісно, можна замінити натуральним лимонним соком. Але це, по-перше, призведе до суттєвого подорожчання собівартості продукту; по-друге, зумовить кореляцію смакових особливостей продукту, оскільки лимонний сік, на відміну від лимонної кислоти, має специфічний аромат.
Цілковита відмова від використання харчових добавок також призвела б до зникнення з полиць магазинів таких популярних продуктів, як ікра рибна, оскільки її виробництво неможливе без використання суміші консервантів (зазвичай, використовується комбінація бензоату натрію (Е211) та сорбату калію (Е202)), а також більшості вин, оскільки при виробництві вина традиційно використовують харчову добавку діоксид сірки (Е220), яка запобігає псуванню продукту.
У зазначених вище випадках навмисно наведені як приклад, в основному, саме консерванти, оскільки вони справді можуть бути небезпечними для здоров'я у разі їх надмірного споживання, але відмовитись від їх використання у харчовій промисловості, принаймні, при виробництві деяких продуктів, дуже складно.

Немає коментарів:

Дописати коментар